2018.12.26
Експозиція нового музею розповідає про зйомки кінофільму "Олекса Довбуш" та інших фільмів про Гуцульщину.
читати детальніше2018.12.21
Днями відділ агропромислового розвитку РДА організував робочу зустріч з реалізації проекту «Підтримка виробників сиру Івано-Франківської області щодо реєстрації географічних значень в Україні», що фінансується Європейським Союзом.
читати детальніше2018.11.26
Щоб побачити гуцульське Різдво, до Верховинського району Івано-Франківської області щороку приїжджає багато гостей з усієї України і з поза її меж. Саме в цьому краї найкраще збереглися старовіцькі різдвяні звичаї.
читати детальніше2018.10.27
Старовинний український обряд відповідає всім необхідним критеріям - заявляють експерти.
читати детальніше2018.10.24
Фільм “Тіні забутих предків”, який знімали у Верховині, увійшов у двадцятку кращих картин світу всіх країн і народів.
читати детальніше2018.10.19
Багатьом відомо, що крім найбільшого і найпопулярнішого Синевірського озера, в Карпатах є чимало невеликих, досить цікавих «захмарних» озер — реліктів давнього зледеніння. Всі вони знаходяться на висотах від 1450 до 1800 метрів. Жителі гір називають їх «морські очі». Пастухи, що випасають свої отари на полонинах Чорногори, Свидовця, Рахівського гірського масиву розповідають легенди про загибель худоби в безоднях цих озер, про страшні грози від кинутого у воду каменя…
читати детальніше2018.10.19
Який господар, така і хата. Мандруючи Гуцульщиною, розумієш – господарі тут не аби-які. Прагнення, чи звичка, цих людей робити все красиво, зразу впадає в око. Ось хатка – як писанка, інша – святкова, крита бляхою, різьбленням, а ця зовсім маленька, та й почорніла від старості, а все-одно привертає погляд і залишається в пам’яті. Об’єднує їх одне – гармонія з природою, горами і небом.
читати детальніше2018.10.18
Аркан - священний чоловічий родовий орден, який на сьогодні зберігся лише у вигляді стародавнього гуцульського танцю. Фактично до сих пір у гуцулів керівним є цей ініціальний чоловічий союз, умовно іменований "Аркан". Головною особливістю союзу - є його музичний супровід з характерним ритмічним чергуванням — 2/4 в першому такті та 2/8 і 1/4 у другому.
читати детальніше2018.10.18
Опинка май инакшя вид запаски, бо удолині має широку «пиенівку» на три пальці, може бути черлена або писана, а ззаду “чорногузка” на тридцікь сантиметрів. Уна може бути така завелика, ек змірєли чєлідину перед роботов, а запаска є уся у бартках писана, нимає здолини писнівки і ззаду нима “чорногузки”. Запаску унизу гаклювали або плели шнур і їго пришивали до запаски, і ззаду у неї нима “чорногузки”.
читати детальніше2018.10.18
іжник супроводжує все життя гуцула – від його приходу в життя аж до завершення земного шляху. Тому, як універсальний оберіг, використовується у народній обрядовості. Це і благословення батьками дітей до шлюбу, обдаровування ліжниками молодих на весіллі, а також використання їх у поховальних обрядах.
читати детальніше2018.10.18
Народні прикмети - це прикмети, які стосуються різних подій і явищ, їх створювали гуцули впродовж тривалого часу, вони допомагали пророкувати найближче майбутнє та застерігали від небезпеки. Народні прикмети ґрунтуються на спостереженні людей за навколишнім світом: подіями, тваринами, птахами й природними явищами.
читати детальніше2018.10.18
Гуцули - український субетнос. Питання походження назви "гуцули" в науковій літературі досі не з'ясоване. Однак, це не дивно, адже писемні відомості про гуцулів та їх назву до XIX ст. малочисельні. Це можна пояснити тим, що усі карпатські племена через приналежність цієї території до Київської Русі увесь час були відомі під іншою назвою - "русини". Різні вчені на протязі часу будували доводи, що назва цього племені готського, печенізького, половецького, тюркського, сарматського, кавказького і навіть етруського походження. У даній статті спробуємо розглянути основні версії.
читати детальніше2018.10.18
Дримба (варган, орган, віґран, дрімка, торомба, доромба, дрімля, друмля, дромба) — це музичний інструмент, який до першої чверті ХХ ст. був поширений по всій території України. Розповсюджений він і серед інших народів світу — слов’янських, тюркських, фінських, монгольських тощо. З переходом до інших місцевостей може урізноманітнюватись його форма, але суть залишається незмінною.
читати детальніше2018.10.18
Віддавна такий самодостатній і багато в чому неповторний український субетнос, як карпатські горяни (гуцули, бойки, лемки), славився своїми витривалими і волелюбними вояками. Вони вправно володіли зброєю, в особливості традиційною: келепом («келеф», «келеп»), ножем («чепелик» та ін.), різними типами палиць («насіка», «булавка», «буздиган», та ін.), а передусім, звісно, своєю «візитною карткою» — топірцем («топірець», «топорець», «сокирка», «бартка», «барда», «балта»).
читати детальніше2018.10.11
читати детальніше2018.09.19
Хто такі гуцули і яке їхнє походження? Як живуть на своїй рідній землі сучасні гуцули і чи цінують традиції предків? Чим захоплює тисячі туристів Верховина – центр гуцульської культури?
читати детальніше2018.07.24
Туризм – один із найважливіших напрямів розвитку Карпатського регіону. Саме тому жителі Верховини на Івано-Франківщині шукають нові форми привернення уваги туристів та намагаються створити для них комфортніші умови.
читати детальніше2018.04.04
читати детальніше2018.03.06
Фільм без слів і для більшого єфекту і занурення в атмосферу гуцульського колориту, надягніть навушники. Фільм отримав нагороду на операторському фестивалі в Тбілісі "GOLDEN EYE".
читати детальніше2018.02.28
Верховинці які були присутні на семінарі зрозуміли як просто і легко сортувати сміття і чого ми досягнемо в розвитку туристичної сфери за допомогою простих дій сортування сміття.
читати детальніше2018.02.11
Найромантичніше свято у році – це День святого Валентина. Хоч і для закоханої пари кожен день – свято, але цей день особливий. Адже усюди атмосфера кохання, червоні сердечка, валентинки, літають маленькі Амурчики…
читати детальніше2018.02.05
На змагання готові приїхати команди з понад 25 країн світу.
читати детальніше