Музей Петра Шекерика-Доникового

Про музей

Петро Шекерик-Доників - славнозвісний патріот Гуцульського краю, війт Верховини у 30-х роках минулого століття, посол до польського Сейму та активний громадський діяч, який співпрацював із Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, Гнатом Хоткевичем та Станіславом Вінцензом.

Це унікальна та багатогранна людина, у той час опікувався українцями та був прекрасним письменником - написав книжку "Дідо Иванчік". Тут, у музеї, ви можете побачити фотографії, архівні документи, рукописі та особисті речі громадського діяча Петра Шекерика-Доникового.

Історія музею

Музей Петра Шекерека-Доника війта села Жаб’є, найбільшого села тодішньої Польщі. Петро Шекерик-Доників визначна особистість Гуцульщини, громадсько-політичний діяч, етнограф, письменник, військовий. Активно займався організацією січового руху на Верховинщині. Активний діяч, був послом до Польського сейму.

Був особисто знайомий з Михайлом Коцюбинським, Володимиром Гнатюком, Станіславом Вінцензом та іншими видатними особистостями того часу. 1918-1919 рр. делегат Національної Ради ЗУНР від повіту Косів.

Брав участь у святкуванні Злуки ЗУНР і УНР на Софіївському майдані. За що був заарештований НКВД у 1940 році і подальша його доля не відома. Будинок у якому є меморіальний музей зберігся у тому вигляді, який був збудований у 1933 році за життя Петра Шекерика – Доникового і належала його родині. Будинок отриманий у спадок Катериною Шекеряк-Маківничук, яка подарувала його своїй внучці Надії.

Ідея створення музею належить Івану Маківничуку і Надії Маківничук, які об’єднали свої зусилля для того щоб відновити, зберегти те, що Петро Шекерик-Доників робив для Гуцульщини. Показувати та розказувати людям як він любив рідний край, культуру, поважав та дбав про життя та побут Гуцулів.

Писав на папері гуцульським діалектом щоб залишити у спадок своїм нащадкам, щоб Гуцули знали свою історію та продовжували її.