2018.10.19
Багатьом відомо, що крім найбільшого і найпопулярнішого Синевірського озера, в Карпатах є чимало невеликих, досить цікавих «захмарних» озер — реліктів давнього зледеніння. Всі вони знаходяться на висотах від 1450 до 1800 метрів. Жителі гір називають їх «морські очі». Пастухи, що випасають свої отари на полонинах Чорногори, Свидовця, Рахівського гірського масиву розповідають легенди про загибель худоби в безоднях цих озер, про страшні грози від кинутого у воду каменя…
читати детальніше2018.10.19
Який господар, така і хата. Мандруючи Гуцульщиною, розумієш – господарі тут не аби-які. Прагнення, чи звичка, цих людей робити все красиво, зразу впадає в око. Ось хатка – як писанка, інша – святкова, крита бляхою, різьбленням, а ця зовсім маленька, та й почорніла від старості, а все-одно привертає погляд і залишається в пам’яті. Об’єднує їх одне – гармонія з природою, горами і небом.
читати детальніше2018.10.18
Аркан - священний чоловічий родовий орден, який на сьогодні зберігся лише у вигляді стародавнього гуцульського танцю. Фактично до сих пір у гуцулів керівним є цей ініціальний чоловічий союз, умовно іменований "Аркан". Головною особливістю союзу - є його музичний супровід з характерним ритмічним чергуванням — 2/4 в першому такті та 2/8 і 1/4 у другому.
читати детальніше2018.10.18
Опинка май инакшя вид запаски, бо удолині має широку «пиенівку» на три пальці, може бути черлена або писана, а ззаду “чорногузка” на тридцікь сантиметрів. Уна може бути така завелика, ек змірєли чєлідину перед роботов, а запаска є уся у бартках писана, нимає здолини писнівки і ззаду нима “чорногузки”. Запаску унизу гаклювали або плели шнур і їго пришивали до запаски, і ззаду у неї нима “чорногузки”.
читати детальніше2018.10.18
іжник супроводжує все життя гуцула – від його приходу в життя аж до завершення земного шляху. Тому, як універсальний оберіг, використовується у народній обрядовості. Це і благословення батьками дітей до шлюбу, обдаровування ліжниками молодих на весіллі, а також використання їх у поховальних обрядах.
читати детальніше2018.10.18
Народні прикмети - це прикмети, які стосуються різних подій і явищ, їх створювали гуцули впродовж тривалого часу, вони допомагали пророкувати найближче майбутнє та застерігали від небезпеки. Народні прикмети ґрунтуються на спостереженні людей за навколишнім світом: подіями, тваринами, птахами й природними явищами.
читати детальніше2018.10.18
Гуцули - український субетнос. Питання походження назви "гуцули" в науковій літературі досі не з'ясоване. Однак, це не дивно, адже писемні відомості про гуцулів та їх назву до XIX ст. малочисельні. Це можна пояснити тим, що усі карпатські племена через приналежність цієї території до Київської Русі увесь час були відомі під іншою назвою - "русини". Різні вчені на протязі часу будували доводи, що назва цього племені готського, печенізького, половецького, тюркського, сарматського, кавказького і навіть етруського походження. У даній статті спробуємо розглянути основні версії.
читати детальніше2018.10.18
Дримба (варган, орган, віґран, дрімка, торомба, доромба, дрімля, друмля, дромба) — це музичний інструмент, який до першої чверті ХХ ст. був поширений по всій території України. Розповсюджений він і серед інших народів світу — слов’янських, тюркських, фінських, монгольських тощо. З переходом до інших місцевостей може урізноманітнюватись його форма, але суть залишається незмінною.
читати детальніше2018.10.18
Віддавна такий самодостатній і багато в чому неповторний український субетнос, як карпатські горяни (гуцули, бойки, лемки), славився своїми витривалими і волелюбними вояками. Вони вправно володіли зброєю, в особливості традиційною: келепом («келеф», «келеп»), ножем («чепелик» та ін.), різними типами палиць («насіка», «булавка», «буздиган», та ін.), а передусім, звісно, своєю «візитною карткою» — топірцем («топірець», «топорець», «сокирка», «бартка», «барда», «балта»).
читати детальніше
