НАЦІОНАЛЬНА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРА СПАДЩИНА КРИВОРІВНІ «УКРАЇНСЬКИХ АФІН»
Минулого року незалежна Україна на всеукраїнському рівні урочисто відзначила два національні ювілеї: 160-річчя із дня народження Івана Франка і 150-річчя із дня народження Михайла Грушевського. Загальновідомо, що життя та творча діяльність Івана Франка і Михайла Грушевського, протягом кількох десятків років, були тісно пов’язані із історією і культурою села Криворівня, Верховинського р-ну, Івано-Франківської області. Дуже важливо відзначити, що в кінці ХІХ – на початку ХХ століть, в Криворівню на Гуцульщині, влітку приїжджали проживати, набиратись сил і втілювати свої творчі задуми Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич і Володимир Гнатюк та багато інших видатних особистостей України, які гуртувались навколо Івана Франка та Михайла Грушевського. Варто наголосити, що в народній пам’яті багатьох старожилів і довгожителів цього краю, найкраще збереглися спогади про проживання Івана Франка та Михайла Грушевського в Криворівні. Вони розповідають про те, як Іван Франко щоденно писав свої книги, вів творчі розмови із Михайлом Грушевським, Михайлом Коцюбинським, Володимиром Гнатюком і Гнатом Хоткевичем та іншими видатними особистостями. В Криворівні також пам’ятають, що Іван Франко носив вишивану сорочку, часто відвідував богослужіння отця Олекси Волянського в сільській церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Криворівнянці також пам’ятають, що Іван Франко користувався книгами із домашньої бібліотеки Миколи Потяка (Клямового), розмовляв із місцевими довгожителями, бував на традиційних гуцульських весіллях, хрестинах і похоронах. Він записував гуцульські співанки від Параски Харук (Паліїхи), допомагав робити сіно місцевим господарям Процю Мітчуку і Василю Якіб’юку. Іван Франко піднімався на Чорногору, Писаний Камінь, Довбушанку та Ігрець, любив ловити рибу в гірських річках і потоках та ходив збирати гриби у навколишніх толоках і лісах села Криворівні.
Історично склалося так, що досліджуючи Гуцульщину, 1839 року, Криворівню вперше відвідав видатний український вчений Яків Головацький, який разом із Іваном Вагилевичем і Маркіяном Шашкевичнм вперше видали українською мовою знамениту «Русалку Дністрову». Пізніше Яків Головацький одружився на Марії Бурачинській – дочці місцевого священика Андрія Бурачинського та Теклі Бурачинської-Павлович. Поступово дане село, протягом ХІХ-ХХ століть, ставало місцем зустрічей та втілення творчих задумів видатних особистостей України. Тому на початку ХХ ст. Володимир Гнатюк метафорично назвав Криворівню «Українськими Афінами», де кілька десятків років збиралась тогочасна національна еліта українського народу. На даний час в селі Криворівня добре збереглася природа і екологія Покутських Карпат, історична пам'ять про його славне минуле та етнічна культурна і духовна спадщина Гуцульщини і України.
В цьому зв’язку, Комісія культури і духовності Верховної Ради України (голова Комісії – Микола Княжицький) на своєму виїзному засіданні, яке відбулося 24 червня 2016 року в Криворівнянському Будинку культури, розглянула і схвалила Рекомендацію про створення в Криворівні, на основі визначним пам’яткам історії та культури України, які збереглися в цьому селі, Національного заповідного музейного комплексу: «Українські Афіни», підпорядкованого Міністерству культури і туризму України.
Івано-Франівська ОДА, Верховинська РДА та Верховинська РР протягом року розглядають дане актуальне питання. Тому в даній статті, ми наводимо довідково-інформаційний перелік особливо цінних визначних об’єктів і меморіальних місць села Криворівня, Верховинського р-ну, Івано-Франківської області. Наявність яких є фактичною підставою для надання всьому комплексу визначних пам’яток історії та культури України, розміщених на території Криворівні, всеукраїнського заповідного статусу.
Комплекс державних, громадських і приватних музеїв та культових споруд села Криворівня. Окрасою села Криворівня є церква Різдва Пресвятої Богородиці і дзвіниця, що мають статус пам’яток історії та культури України.
Загальновідомо, що в Криворівні успішно діють Літературно-меморіальний музей Івана Франка, Музей-садиба Михайла Грушевського і Музей-хата-ґражда, що підпорядковані Івано-Франківському обласному краєзнавчому музею.
Будинок Плебанії, у якому в кінці ХІХ – на початку ХХ столітть, 124 роки, жила родинна династія священиків Павловичів-Бурачинських-Волянських. Тут у різний час перебували Яків Головацький, Іван Франко і Леся Українка. Протягом останніх 178 років будинок Плебанії був місцем творчих зустрічей багатьох видатних діячів української літератури, науки, і мистецтва.
Пам’ятний знак на місці, де в 1745 році, було вивішено одну із частин четвертованого тіла Олекси Довбуша. Меморіальні могили отця Андрія Бурачинського, Теклі Бурачинської-Павлович, Василя Якіб’юка, Парски Плитки (Грицвіт), Івана Паращука, Теодозії Плитки (Сорохан) та багатьох інших видатних особистостей краю, на сільському кладовищі.
Каплиця, споруджена в пам'ять про скасування панщини, 1848 року, в центрі Криворівні. Сучасна церква в селі Криворівня, на присілку Багни і каплиця св. Серафима Саровського на присілку Березово та ряд інших каплиць.
Кімната-музей Михайла Коцюбинського і Володимира Гнатюка в будинку подружжя Василя і Василини Зеленчуків, у селі Криворівня, на присілку Заріччя. Раніше, на місці цього будинку, стояла хата сільського дяка Михайла Мойсейчука, у якій три літа (1910-1912 рр.) жив письменник Михайло Коцюбинський і написав знамениту повість «Тіні забутих предків». В цій хаті сімнадцять літ (1899-1915 рр.) проживав також відомий український вчений Володимир Гнатюк, який досліджував фольклорно-етнографічну спадщину Гуцульщини і багато зробив для того, щоб в цьому мальовничому гірському селі щоліта збиралаись найвидатніші діячі української літератури, науки і мистецтва та назвав тогочасну Криворівню «Українськими Афінами».
Старовинна гуцульська хатчина Петра Потяка (Клямового) в селі Криворівня, на присілку Ґрашпарівка, яка є власністю Миколи Процюка. В цій хаті, протягом 1906 – 1912 років, жив видатний український письменник Гнат Хоткевич. Наслідком шестирічної творчої праці Гната Хоткевича в Криворівні стало створення ним художніх творів «Довбуш», «Камінна душа», «Гуцульські акварелі», написання серії живописних картин про Гуцульщину, а також заснування, в сусідньому селі Красноїлля, знаменитої аматорської театральної групи під назвою: «Гуцульський театр».
Визначне місце в селі Криворівня, на присілку Царина, де в кінці ХІХ – на початку ХХ століть стояла родинна вілла польського поміщика Станіслава Пшибиловського. У цьому будинку виростав його внук, відомий польський письменник Станіслава Вінценза, автор епічної тетралогії про Гуцульщину «На високій полонині». Дана художньо-документальна праця Станіслава Вінценза про давню культуру і духовність гуцулів, загальним об’ємом 2000 стор., була видана в кількох країнах Європи.
Криворівнянська ЗОШ І – ІІІ ст ім. М. Грушевського, яка є базовою школою у Верховинському районі із вивчення наукової і літературної спадщини Михайла Грушевського, літературної творчості Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Станіслава Вінценза, Параски Плитки (Горицвіт) і Теодозії Плитки (Сорохан). Криворівнянська школа має цінний двадцятирічний досвід із захисту учнівських наукових і творчих проектів (матур). Дана школа налагодила ефективну педагогічну співпрацю із Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка, Музеєм-садибою Михайла Грушевського, Музеєм-хатою-граждою та церквою Різдва Пресвятої Богородиці.
Краєзнавча кімната-музей Криворівнянській ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Михайла Грушевського, яка була створена у 1965 році, містить багато цінних етнографічних експонатів та матеріалів.
Літературно-меморіальна хата-музей Параски Плитки (Горицвіт), талановитої письменниці і художниці Гуцульщини, творчий доробок якої складає близько 50-ти рукописних книг, обсягом 500 стор. кожна і біля 600 живописних картин та ікон, виконаних у народному художньому стилі.
Новостворений приватний музей: «Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини», в будинку Ярослава і Людмили Зеленчуків, у селі Криворівня, на присілку Царина.
Меморіальне місце в центральній частині села Криворівня, де стояла родинна хата Ярослава і Василини Чуперчуків – відомих діячів гуцульської хореографії України.
Меморіальне місце, де стояла хата Івана і Марії Паращуків – відомих на Гуцульщині писанкарів, мистецтва яких продовжує їх син Володимир.
Жила хата-ґражда сім’ї Миколи і Калини Марусяків, що розташована в селі Криворівня, під горою Ігрець, що є зразком старовинної дерев’яної архітектури Гуцульщини. Дана сім’я веде зразкове традиційне полонинське господарство.
Визначні місця в селі Криворівні, в яких відомий кінорежисер Сергій Параджанов, проводив натурні зйомки знаменитого українського кінофільму – «Тіні забутих предків», в головних ролях якого знімались видатні кіноактори Іван Миколайчук (Іван) і Лариса Кадочникова (Марічка).
Криворівнянська сільська рада, Будинок культури та споруда «Співоче поле», що побудовані в гуцульському архітектурному стилі. Житлові будинки села Криворівні, які є цінними пам’ятками дерев’яної архітектури Гуцульщини.
Старовинна гуцульська хата родини Палагни Сліпенчук-Рибенчук, яка була вихователькою Станіслава Вінценза: присілок Грашпарівка, власність Андрія Рибенчука; Різана старовинна гуцульська хата родини Анни Зеленчук (Марусяк), у якій збереглися різьблені сволоки: присілок Тарночка, власність Анни Зеленчук; Старовинна хата-ґражда родини Пунтяків (Гутинюків): присілок Кобилини (під горою Довбушанка), власність Василя Пунтяка; Старовинна гуцульська хата родини Миколи Бусканюка: присілок Луг, власність Ярослава Зеленчука; Старовинна гуцульська хата колишнього дяка Василя Потяка: присілок Царина, власність Марії Потяк; Старовинна гуцульська хата випускника Жабєвської рільничої школи, Василя Гутинюка (Семенкового): присілок Царина, власність Василя Гутинюка; Старовинна гуцульська хата досвідченого керманича Василя Харука (Палієвого): присілок Заріччя, власність Василя Харука; Старовинна гуцульська хата відомого коваля Штефана Плитки (Андрійцевого), батька Параски Плитки-Горицвіт: присілок Грашпарівка, власність Миколи Харука; Меморіальне місце, де в XVІІ столітті стояла споруда Криворівнянської церкви Різдва Пресвятої Богородиці: присілок Заріччя, урочище Попівка; Меморіальне місце, де стояла хата-ґражда знаменитого господаря Федора Ґелети, у якого зупинявся Олекса Довбуш: присілок Заріччя, урочище Ґилетівка; Меморіальне місце, де стояла хата-ґражда відомого господаря Данила Харука (Палієвого), у якій 1963-1964 рр. проходили зйомки кінофільму «Тіні забутих предків»: присілок Заріччя, власність Василя Грицюка; Меморіальне місце, де стояла хата Проця Мітчука, у якого 1901-1907 рр. проживав Іван Франко із сім’єю: присілок Заріччя, земельна ділянка Марії Феркаляк; Меморіальне місце, де стояла хата старшого церковного брата Криворівнянської церкви, Філипа Зеленчука, у якого 1902-1908 рр. проживав Михайло Грушевський із сім’єю: присілок Боднарівка, урочище Філипове. Відомі майстри гуцульського дерев’яного етнічного будівництва, декоративно-прикладного мистецтва, народних промислів та ремесел села Криворівня.
Спорудження дерев’яних будівель в гуцульському архітектурному стилі: присілок Царина, майстер-будівельник Іван Сліпенчук; присілок Царина, майстер-будівельник Василь Германюк; присілок Тарночка, майстер-будівельник Іван Якіб'юк. Виготовлення дерев'яних гуцульських меблів із суцільної деревини: присілок Царина, столяр Василь Зеленчук; присілок Царина, столяр Василь Ватуйчак; присілок Центро, столяр Іван Данилюк; присілок Устє, столяр Василь Готич; присілок Грашпарівка, столяр Микола Сем'ян. Виготовлення дерев'яних сходів у гуцульському стилі: присілок Грашпарівка, столяр Василь Текинюк; присілок Березово, столяр Ярослав Гаврилюк. Виготовлення і реставрація церковних іконостасів: присілок Грашпарівка, різьбяр Микола Процюк. Виготовлення металічних знарядь праці та кованих виробів у гуцульському стилі: присілок Грашпарівка, коваль Богдан Плитка. Покрівля церков та будівельних споруд металічними дахами в гуцульському стилі: присілок Царина, покрівельник Василь Соколовський. Валяння вовняних ліжників в гуцульському водному валилі: присілок Грушівка, майстер Петро Кіщук. Пасіка, у якій утримують бджоли карпатської породи: присілок Заріччя, пасічник Василь Марусяк; присілок Багни, пасічник Іван Соколовський. Пошиття автентичних гуцульських кептарів – кожухів: присілок Грашпарівка, кушнір Марія Зеленчук; присілок Грашпарівка, кушнір Марія Кіщук (Куб'юк). Пошиття автентичних гуцульських баршівок і крисань: присілок Тарночка, кушнір Володимир Готич. Розпис автентичних писанок гуцульськими орнаментами: присілок Царина, писанкар Софія Недоходюк (Капуляк); присілок Грашпарівка, Володимир Паращук. Випікання обрядових хлібів на гуцульські весілля, Різдво, Великдень та інші родинні потреби: присілок Царина, пекар Галина Томащук; Розпис церковних ікон, писання живописних картин в гуцульському стилі: присілок Царина, художник Василь Рокіщук. Ткання гуцульських весільних рушників та накидок: присілок Грашпарівка, ткаля Василина Іванійчук. Ткання гуцульських килимів та доріжок: присілок Боднарівка, ткаля Василина Зеленчук.
В статті наведено фактичні довідкові дані про найбільш цінні пам’ятки історії і культури та відомих народних майстрів села-музею Криворівня, Верховинського р-ну, Івано-Франківської обл.
Таким чином, ми навели довідково-інформаційний перелік визначних пам’яток історії і культури та список відомих народних умільців села Криворівня, який свідчить про його всеукраїнське та регіональне значення для Гуцульщини і України. На нашу думку, для кращого збереження і розвитку національної історико-культурної спадщини України, що знаходиться в селі Криворівня, необхідно розглянути питання про створення тут Національного заповідного музейного комплексу: «Українські Афіни».
Звернемо увагу на те, що гірська природа і екологія Гуцульських Карпат є матеріальною основою історико-культурної спадщини Гуцульщини і України. Тому, на завершення нашої статті, наведемо короткий перелік визначних пам’яток природи і екології гірського села Криворівня в Покутських Карпатах. До визначних пам’яток природи і екології цього гірського села віднесено наступні найцінніші об’єкти: гори Ігрець, Кошєришші, Осік, Кичіра, Громова, Гінська і Довбушанка; гірське урочище Лірниківка, полонина Бабіївка, Ігрецький водоспад, Ігрецький та Молочний потоки, джерело питної води Франкове Чуркало, кам’яні скелі Довбушеві Церкви і Комори, Скала Франка, Скала Грушевського; букове заповідне урочище на горі Гінська, соснове заповідне урочище на горі Громова, кам’яні розсипи на горі Кізій Камінь, мінеральні поклади вапняка і синьої глини. На нашу думку, необхідно зберегти весь комплекс цінних об’єктів природи і екології від стихійного руйнування та нищення їх в процесі нераціональної господарської діяльності.
Проект створення в Криворівні сучасного Національного заповідного музейного комплексу: «Українські Aфіни», може стати модельним зразком практичного збереження його історико-культурних та природно-ландшафтних пам'яток, добрим прикладом для наслідування іншими історичними населеними пунктами України.
Зеленчук Іван Михайлович, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник;
Зеленчук Ярослав Іванович, кандидат історичних наук, начальник наукового відділу.
