На території Бистреця знаходиться високогірна полонина Гаджина, де випасаються великі череди корів, отари овець та збережено старовинний побут полонинського господарства. Село Бистрець займає басейн річки Дземброня.
Вершини, які оточують село Бистрець:
- гора Бребенескул (2035 м.)
- гора Ребра (2001 м.)
- гора Шпиці (1864 м.)
- гора Ґаджина (1664 м.)
- гора Мариш (1345 м.)
- гора Маришевська (1564 м.)
- гора Озірний (1362 м.)
- гора Кострича (1586 м.)
Історія:
Бистрець засновано як присілок у XV ст. Перша згадка про село датується 1893 роком. До 1939 року він був частиною села Жабйого. Тепер окреме село. Іван Франко часто бував у Бистреці. За порадою Каменяра група селян на чолі з М. Зеленчуком, Ф. Сав'юком, С. Словаком, П. Білоголовим добилася від властей дозволу відкрити в селі читальню і школу.
У Бистреці провів дитинство польський письменник, філософ, перекладач Станіслав Вінценз, повернувся до свого маєтку після енкавеесівської в'язниці та потім втік звідси за кордон.
У 1934—1938 pp. тут записував гуцульські пісні польський композитор Станіслав Мерчинський.
Джерело:
Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 131