На території Бистреця знаходиться високогірна полонина Гаджина, де випасаються великі череди корів, отари овець та збережено старовинний побут полонинського господарства. Село Бистрець займає басейн річки Дземброня.

Вершини, які оточують село Бистрець:

• гора Бребенескул (2035 м.)
• гора Ребра (2001 м.)
• гора Шпиці (1864 м.)
• гора Ґаджина (1664 м.)
• гора Мариш (1345 м.)
• гора Маришевська (1564 м.)
• гора Озірний (1362 м.)
• гора Кострича (1586 м.)

Історія:

Бистрець засновано як присілок у XV ст. Перша згадка про село датується 1893 роком. До 1939 року він був частиною села Жабйого. Тепер окреме село. Іван Франко часто бував у Бистреці. За порадою Каменяра група селян на чолі з М. Зеленчуком, Ф. Сав'юком, С. Словаком, П. Білоголовим добилася від властей дозволу відкрити в селі читальню і школу.

У Бистреці провів дитинство польський письменник, філософ, перекладач Станіслав Вінценз, повернувся до свого маєтку після енкавеесівської в'язниці та потім втік звідси за кордон.

У 1934—1938 pp. тут записував гуцульські пісні польський композитор Станіслав Мерчинський.

Джерело:

Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 131