Історія села:

Сучасне Довгопілля - впорядковане село. Воно має восьмирічну школу, будинок культури, бібліотеку, медпункт, пологовий будинок, дитячий садок, 2 магазини, їдальню.
Перша письмова згадка про село належить до 1500 року. В 1698 році жителі Довгопілля, приєднавшись до опришківського загону, напали на місто Косів. У 1742 році народний месник
Олекса Довбуш розправився з довгопільським багатієм Дідушком.

Село Довгопілля було базою загону Василя Баюрака. Селяни В. Дячук, П. Біщук постачали опришкам продукти харчування, порох, повідомляли про пересування каральних загонів.
На початку XX ст. понад 30 чоловік емігрували до Канади, Бразілії,  США, шукаючи роботи. 1920 року селяни Довгопілля брали участь у повстанні проти польських окупантів.
У 1898 році в селі відпочивав І. Франко. Тут він написав оповідання «Гуцульський король», а художник І. Труш - портрети І. Я. Франка та В. С. Стефаника.

Під час першої світової війни у Довгопіллі побував В. І. Чапаєв.
На околицях Довгопілля трапляються знахідки знарядь праці доби бронзи.

Вершини, які оточують село Довгопілля:

• Лисинка (815, 9 м)
• Полянки  (816 м)
• Жолоби
• Погарь
• Кичіра
• Згар
• Голофетова
• Будзивки

Відомі люди села:

В селі народилися:

• Паучек Юрій Ілліч — майстер художньої обробки деревини, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2008), Заслужений майстер народної творчості України (2012).
• Буняк Валентина Юрівна — літератор, педагог, громадсько-політична діячка.
• Плегуца Матвій Дмитрович (27 січня 1950 р.) — український медик, заслужений працівник охорони здоров'я, заслужений лікар України. Народився в с. Довгопілля Путильського району в багатодітній родині. У 19 років розпочав трудову діяльність фельдшером у селах Голошина, Довгопілля, Сергії. Після служби у Радянській Армії вступив до Чернівецького медчного інституту і водночас працював фельдшером швидкої допомоги у Чернівцях. У 1979 р. — лікар-інтерн у Новоселицькій райлікарні, з того ж року по 1984 р. — лікар-хірург Сторожинецької центральної районної лікарні. У 1984—1986 рр. — клінічний ординатор кафедри хірургії Чернівецького медичного інституту. З 1986 р. — лікар-хірург Сторожинецької ЦРЛ, у 1991 р. завідувач хірургічним відділенням, з 1992 р. — головний лікар райлікарні.  6 разів обирався депутатом Чернівецької обласної ради. Нагороджений орденом "За заслуги ІІІ ступеня, лауреат премії ім. Володимира Залозецького.

Джерело:

Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 131