Мандрівки в Гуцульській столиці Карпат

Святилище Довбушеві Комори

Скельно-печерний комплекс на Синицях – святилище Довбушеві Комори. «Як би то на Синицях вибудувати великий храм, велику церкву, до половини витесану глибоко у скелях, а наполовину – піднесену назовні над скелею. Адже говорять про Синиці, що звідти є фіртка і доступ до тамного світу. І там, на вході, Боже Дитя золотоволосе маленькими рученятами бере бідну душу і веде перед трони зоряні».

Вид з гори Синиці на Криворівню

Дистанція та складність: 8 км, середній  
Час проходження: одноденний  
Локація: гора Синиця, Довбушеві Комори  

Про Довбушеві комори:

Сама висока вершина масиву Синиця підноситься до 1186 метрів над рівнем моря. В неї округла верхівка, із кам’яними невеликими скелями на ній. Довбушеві Церкви – таку назву має це місце. На південний схід від неї по сусідству розташована округла гора Бовдури, на вершині якої знаходиться невелика скеля. З під гори бере початок потік Студенєк. В сторону  північного західу від гори Синиця можна побачити  трохи згладжену гора Довбушанку, висота якої складає 1100 метрів над рівнем моря. Довбушанку вінчає пара величезних кам’яних скель, розділених глибокою вузькою ущелиною.

А на її дні знаходиться печера, що здавних давен називають тут Довбушеві Комори. Від підніжжя гори Довбушанки починає свій біг потік Шпитеївський, який вливається у Чорний Черемош поблизу Криворівні. Із центральної частини селища Верховина відкривається чудовий огляд усіх трьох основних гірських вершин, по центру яких підноситься до неба найвища гора Синиця.

автор фото Вася Дячук

Особливу увагу давніх гуцулів привертала не найвища гора Синиця, а сусідня із нею гора Довбушанка. Із літературних і усних джерел відомо, що дана гора здавна приваблювала до себе місцевих жителів навколишніх сіл. Сакральний культ цієї гори обумовлений тим, що на її вершині тягнуться до неба дві величезні  скелі з кам’яної породи Вони розділені вузькою і глибокою ущелиною, на дні якої знаходиться загадкова кам’яна печера. Саме ці дві кам’яні скелі на верхівці гори і підземна кам’яна печера на дні цієї міжскельної ущелини, які спочатку, в дохристиянські часи були язичницьким скельно-печерним святилищем для наших далеких предків, а значно пізніше – зимовим осідком Олекси Довбуша і його опришків. Дані сакральні скелі зараз носять славну історичну назву Довбушеві Комори.

Історія про скарби гори Довбушанка:

Відомий український дослідник Гуцульщини Михайло Ломацький у книзі  «Країна чарів і краси», 1959 року видання» пише, що гуцули вірили у те, що скарби Довбуша заховані у Синицях і про трагічну загибель Петра Кочергана та його сусіда під час пошуку скарбів: «І скарби Довбушевих опришків у наших горах заховані… Але не в Чорногорі. Вони, оті опришківські скарби, в Синицях, між Красноїлею і Жаб’єм спочивають… Повними бордюгами носили опришки свої скарби в Синиці і там їх у глибокі й просторі комори насипали. Були сміливці, що пробували в комори зі скаобами заходити, – бачили скарби, ба й у руки їх брали, але винести їх із коморів ніхто не зумів.

автор фото Магновський Ігор

Оце жив під Синицями Петро Кочерган. Він не мало наслухався ще від свого діда про опришківські скарби в Синицях. Ото почав він продумувати, як би до них дістатися. Намовив ще й свого сусіда, щоб ішов з ним у Синиці скарбів шукати. Почали вони обидва в Синиці ходити – дверей до комор зі скарбами шукати. У глибину скель дістались, крізь щілини між камінними плитами пролізли, та все бартками ковтають і наслухують.
Аж одного разу, вдаряючи й ковтаючи в камяну стіну, почули глухий відгомін. Зраділи. Там, за тою стіною напевно комора зі скарбами!…»

Маршрут на Довбушанку:

На завершення ми хочемо коротко описати два туристичні маршрути, які ведуть до гірського масиву Синиці.

Перший промаркований туристичний маршрут веде на Довбушанку  із Верховини через Слупійку, а звідти плаєм вгору через гірський хребет, що веде на гори Довбушанка і Синиця. Даний вихід є пологий і не вимагає значних фізичних зусиль. 

Другий промаркований туристичний маршрут починається в селі Криворівня на присілку Заріччя. Звідти грунтова автомобільна дорога проходить правим берегом потоку Шпитиївський до водного джерела-теплиці із назвою «Палієве джерело», де туристи мають можливість перепочити і набрати чистої джерельної води. Потім плай веде через потік на гору Кобилини, на якій знаходиться жила хата-ґражда подружжя Василя і Калини Пунтяків. Звідти плай плавно піднімається на гірську сідловину, із якої відкривається чудовий вид на панораму Чорногірського хребта і мальовниче селище Верховина. Із сідловини стежка веде на вершину Довбушанки до Довбушевих Комор.


Автори: Іван Зеленчук, Ярослав Зеленчук

 


Відгуки

Тут варто оселитиси