Села

Село Криворівня — Верховинський район

"Карпатське гірське село Криворівня, Верховинського району, Івано-Франківської області, що розміщене в центральній частині Гуцульського етнографічного регіону України, має багато визначних природно-ландшафтних та автентичних історико-культурних надбань.

 Історія села:

Село відоме тим, що тут Сергій Параджанов знімав фільм «Тіні забутих предків». Хата, в якій відбувалися зйомки, нині є музеєм. Також у селі влітку у «літній оселі» проживав Михайло Грушевський,полюбляли відпочивати видатні українці ХІХ-ХХ століть, тому тут діє ще кілька музеїв. Походження назви — від звивистих берегів гірської річки Чорний Черемош.

На північ від села на автодорозі Верховина — Косів є мальовничий Буковецький перевал (810 м), наподалік від якого розташовані пам'ятки природи: скелі «Писаний Камінь» і «Скельний коридор Довбушанки». При західній частині села розташоване заповідне урочище «Заріччя». На південь від села розташована гора Варатин (1038 м), на північ — хребет Ігрець.

До особливо цінних визначних місць і об’єктів села Криворівня належать:

1. Будинок плебанії (резиденції), у якому в кінці ХІХ – на початку ХХ століття, понад 100 років жила династія священиків Бурачинських-Волянських, у яких зупинялись Яків Головацький, Іван Франко, Леся Українка. В цей період будинок плебанії був місцем творчих зустрічей багатьох видатних діячів української літератури, науки, і мистецтва.

2. Пам’ятний знак на місці, де в 1745 році було вивішено одну із частин четвертованого тіла Олекси Довбуша та меморіальні могили отця Андрія Бурачинського, Василя Якіб’юка, Парски Плитки (Грицвіт), Івана Паращука на сільському кладовищі.

3. Каплиця, споруджена в пам'ять про скасування панщини 1848 року, в центрі Криворівні, сучасна церква на присілку Багни, каплиця св. Серафима Саровського на присілку Березово та ряд інших каплиць.

4. Кімната-музей Михайла Коцюбинського і Володимира Гнатюка в будинку Параски Зеленчук, у селі Криворівня, на присілку Заріччя. Раніше, на місці цього будинку, стояла хата сільського дяка Михайла Мойсейчука, у якій три літа (1910-1912 рр.) жив письменник Михайло Коцюбинський і написав повість "Тіні забутих предків". В цій хаті сімнадцять літ (1899-1915 рр.) проживав також відомий український вчений Володимир Гнатюк, який досліджував фольклорно-етнографічну спадщину Гуцульщини і багато зробив для того, щоб в цьому мальовничому гірському селі щоліта збиралаись найвидатніші діячі української літератури, науки і мистецтва та назвав тогочасну Криворівню "Українськими Афінами".

5. Старовинна хата Петра Потяка (Клямового) в селі Криворівня, на присілку Ґрашпарівка, яка є власністю Миколи Процюка. В цій хаті, у 1906 – 1912 роках, жив видатний український письменник Гнат Хоткевич. Наслідком шестирічної творчої праці Гната Хоткевича в Криворівні стало написання художніх творів "Довбуш", "Камінна душа", "Гуцульські акварелі", серії живописних картин про Гуцульщину, а також створення, в сусідньому селі Красноїлля, аматорської театральної групи під назвою: "Гуцульський театр".

6. Визначне місце в селі Криворівня, на присілку Царина, де в кінці ХІХ – на початку ХХ століть стояла родинна вілла польського землевласника Станіслава Пшибиловського. У цьому будинку виростав його внук, відомий польський письменник Станіслава Вінценза, автор епічної тетралогії про Гуцульщину "На високій полонині". Дана художньо-документальна праця Станіслава Вінценза про давню культуру і духовність гуцулів, загальним об’ємом 2000 сторінок, була написана і видана в Польщі польською мовою.

7. Криворівнянська ЗОШ І – ІІІ ст ім. М. Грушевського, яка є базовою школою у Верховинському районі із вивчення наукової і літературної спадщини Михайла Грушевського, літературної творчості Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Станіслава Вінценза, Параски Плитки (Горицвіт). Практичний доробок цієї школи із захисту учнівських наукових і творчих проектів (матур), занесено до Картотеки передового педагогічного досвіду Івано – Франківського обласного ІППО. Дана школа налагодила ефективну співпрацю із Музеєм-садибою Михайла Грушевського, Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка, Музеєм-хатою-граждою та церквою Різдва Пресв’ятої Богородиці.

8. Краєзнавча кімната-музей села в Криворівнянській ЗОШ І-ІІІ ст. ім.Михайла Грушевського, яка створена у 1965 році, містить багато цінних етнографічних експонатів.

9. Літературно-меморіальна хата-музей Параски Плитки (Горицвіт), талановитої письменниці і художниці Гуцульщини, творчий доробок якої складає близько 50-ти рукописних книг, обсягом 500 сторінок кожна і біля 600 живописних картин та ікон, виконаних у народному стилі (у стилі примітиву).

10. Приватний музей: "Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини", в будинку Ярослава і Людмили Зеленчуків, у селі Криворівня, на присілку Царина.

11. Меморіальне місце в центральній частині села Краворівня, де стояла родинна хата Ярослава і Василини Чуперчуків – відомих діячів гуцульської хореографії України.

12. Меморіальне місце, де стояла хата Івана і Марії Паращуків – відомих на Гуцульщині писанкарів, мистецтва яких продовжує їх син Володимир.

13. Жила хата-ґражда сім’ї Миколи і Калини Марусяків, що розташована в селі Криворівня, під горою Ігрець, і є зразком старовинної дерев’яної архітектури Гуцульщини. Дана сім’я веде зразкове традиційне полонинське господарство.

14. Визначні місця в селі Криворівні, в яких відомий кінорежисер Сергій Параджанов, проводив натурні зйомки найтитулованішого українського кінофільму – "Тіні забутих предків", в головних ролях якого знімались видатні кіноактори Іван Миколайчук (Іван) і Лариса Кадочникова (Марічка).

15. Криворівнянський Будинок культури та споруда «Співоче поле», що побудовані в гуцульському архітектурному стилі.

16. Гора Довбушанка на гірському хребті Синиці, із кам’яною скелею "Довбушеві Церкви" та кам’яною печерою "Довбушеві Коморами", у яких зимою перебували опришки Олекси Довбуша.

17. Кам’яні розсипища льдовикового походження на горі Кізій Камінь. Скеля Франка і Скеля Грушевського на лівому березі річки Чорний Черемош, в селі Криворівня, на присілках Боднарівка і Грушівка.

18. Криворівнянські гори: Ігрець, Кичіра, Громова, Буськівка, Біле Каміння, які покриті старовіковими хвойними і листяними лісами.

19. Меморіальні осередки беріз, сосон і модрин та столітні дуби і кедри на території села Криворівні.

20. Урочища Довга, Кобилини, Глийниця і Суха, які є цінними природними ландшафтами Гуцульського регіону Українських Карпат, де проростають рідкісні лікарські рослини.

21. Річка Чорний Черемош і устє річки Бережниця та гірські потоки: Калинівський, Ігрецький та Шпитеївський, у яких водиться форель струмкова та лосось дунайський.

Джерело:

Зеленчук Іван Михайлович, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Відділення "Гуцульщина" НДІ українознавства.
Зеленчук Ярослав Іванович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Відділення "Гуцульщина" НДІ українознавства."


Відгуки