Гуцульська столиця в Карпатах

Села

Село Криворівня — Верховинський район

"Карпатське гірське село Криворівня, Верховинського району, Івано-Франківської області, що розміщене в центральній частині Гуцульського етнографічного регіону України, має багато визначних природно-ландшафтних та автентичних історико-культурних надбань.

 Історія села:

Село відоме тим, що тут Сергій Параджанов знімав фільм «Тіні забутих предків». Хата, в якій відбувалися зйомки, нині є музеєм. Також у селі влітку у «літній оселі» проживав Михайло Грушевський,полюбляли відпочивати видатні українці ХІХ-ХХ століть, тому тут діє ще кілька музеїв. Походження назви — від звивистих берегів гірської річки Чорний Черемош.

На північ від села на автодорозі Верховина — Косів є мальовничий Буковецький перевал (810 м), наподалік від якого розташовані пам'ятки природи: скелі «Писаний Камінь» і «Скельний коридор Довбушанки». При західній частині села розташоване заповідне урочище «Заріччя». На південь від села розташована гора Варатин (1038 м), на північ — хребет Ігрець.

До особливо цінних визначних місць і об’єктів села Криворівня належать:

1. Будинок плебанії (резиденції), у якому в кінці ХІХ – на початку ХХ століття, понад 100 років жила династія священиків Бурачинських-Волянських, у яких зупинялись Яків Головацький, Іван Франко, Леся Українка. В цей період будинок плебанії був місцем творчих зустрічей багатьох видатних діячів української літератури, науки, і мистецтва.

2. Пам’ятний знак на місці, де в 1745 році було вивішено одну із частин четвертованого тіла Олекси Довбуша та меморіальні могили отця Андрія Бурачинського, Василя Якіб’юка, Парски Плитки (Грицвіт), Івана Паращука на сільському кладовищі.

3. Каплиця, споруджена в пам'ять про скасування панщини 1848 року, в центрі Криворівні, сучасна церква на присілку Багни, каплиця св. Серафима Саровського на присілку Березово та ряд інших каплиць.

4. Кімната-музей Михайла Коцюбинського і Володимира Гнатюка в будинку Параски Зеленчук, у селі Криворівня, на присілку Заріччя. Раніше, на місці цього будинку, стояла хата сільського дяка Михайла Мойсейчука, у якій три літа (1910-1912 рр.) жив письменник Михайло Коцюбинський і написав повість "Тіні забутих предків". В цій хаті сімнадцять літ (1899-1915 рр.) проживав також відомий український вчений Володимир Гнатюк, який досліджував фольклорно-етнографічну спадщину Гуцульщини і багато зробив для того, щоб в цьому мальовничому гірському селі щоліта збиралаись найвидатніші діячі української літератури, науки і мистецтва та назвав тогочасну Криворівню "Українськими Афінами".

5. Старовинна хата Петра Потяка (Клямового) в селі Криворівня, на присілку Ґрашпарівка, яка є власністю Миколи Процюка. В цій хаті, у 1906 – 1912 роках, жив видатний український письменник Гнат Хоткевич. Наслідком шестирічної творчої праці Гната Хоткевича в Криворівні стало написання художніх творів "Довбуш", "Камінна душа", "Гуцульські акварелі", серії живописних картин про Гуцульщину, а також створення, в сусідньому селі Красноїлля, аматорської театральної групи під назвою: "Гуцульський театр".

6. Визначне місце в селі Криворівня, на присілку Царина, де в кінці ХІХ – на початку ХХ століть стояла родинна вілла польського землевласника Станіслава Пшибиловського. У цьому будинку виростав його внук, відомий польський письменник Станіслава Вінценза, автор епічної тетралогії про Гуцульщину "На високій полонині". Дана художньо-документальна праця Станіслава Вінценза про давню культуру і духовність гуцулів, загальним об’ємом 2000 сторінок, була написана і видана в Польщі польською мовою.

7. Криворівнянська ЗОШ І – ІІІ ст ім. М. Грушевського, яка є базовою школою у Верховинському районі із вивчення наукової і літературної спадщини Михайла Грушевського, літературної творчості Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Станіслава Вінценза, Параски Плитки (Горицвіт). Практичний доробок цієї школи із захисту учнівських наукових і творчих проектів (матур), занесено до Картотеки передового педагогічного досвіду Івано – Франківського обласного ІППО. Дана школа налагодила ефективну співпрацю із Музеєм-садибою Михайла Грушевського, Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка, Музеєм-хатою-граждою та церквою Різдва Пресв’ятої Богородиці.

8. Краєзнавча кімната-музей села в Криворівнянській ЗОШ І-ІІІ ст. ім.Михайла Грушевського, яка створена у 1965 році, містить багато цінних етнографічних експонатів.

9. Літературно-меморіальна хата-музей Параски Плитки (Горицвіт), талановитої письменниці і художниці Гуцульщини, творчий доробок якої складає близько 50-ти рукописних книг, обсягом 500 сторінок кожна і біля 600 живописних картин та ікон, виконаних у народному стилі (у стилі примітиву).

10. Приватний музей: "Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини", в будинку Ярослава і Людмили Зеленчуків, у селі Криворівня, на присілку Царина.

11. Меморіальне місце в центральній частині села Краворівня, де стояла родинна хата Ярослава і Василини Чуперчуків – відомих діячів гуцульської хореографії України.

12. Меморіальне місце, де стояла хата Івана і Марії Паращуків – відомих на Гуцульщині писанкарів, мистецтва яких продовжує їх син Володимир.

13. Жила хата-ґражда сім’ї Миколи і Калини Марусяків, що розташована в селі Криворівня, під горою Ігрець, і є зразком старовинної дерев’яної архітектури Гуцульщини. Дана сім’я веде зразкове традиційне полонинське господарство.

14. Визначні місця в селі Криворівні, в яких відомий кінорежисер Сергій Параджанов, проводив натурні зйомки найтитулованішого українського кінофільму – "Тіні забутих предків", в головних ролях якого знімались видатні кіноактори Іван Миколайчук (Іван) і Лариса Кадочникова (Марічка).

15. Криворівнянський Будинок культури та споруда «Співоче поле», що побудовані в гуцульському архітектурному стилі.

16. Гора Довбушанка на гірському хребті Синиці, із кам’яною скелею "Довбушеві Церкви" та кам’яною печерою "Довбушеві Коморами", у яких зимою перебували опришки Олекси Довбуша.

17. Кам’яні розсипища льдовикового походження на горі Кізій Камінь. Скеля Франка і Скеля Грушевського на лівому березі річки Чорний Черемош, в селі Криворівня, на присілках Боднарівка і Грушівка.

18. Криворівнянські гори: Ігрець, Кичіра, Громова, Буськівка, Біле Каміння, які покриті старовіковими хвойними і листяними лісами.

19. Меморіальні осередки беріз, сосон і модрин та столітні дуби і кедри на території села Криворівні.

20. Урочища Довга, Кобилини, Глийниця і Суха, які є цінними природними ландшафтами Гуцульського регіону Українських Карпат, де проростають рідкісні лікарські рослини.

21. Річка Чорний Черемош і устє річки Бережниця та гірські потоки: Калинівський, Ігрецький та Шпитеївський, у яких водиться форель струмкова та лосось дунайський.

Джерело:

Зеленчук Іван Михайлович, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Відділення "Гуцульщина" НДІ українознавства.
Зеленчук Ярослав Іванович, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Відділення "Гуцульщина" НДІ українознавства."


Відгуки

Форма зворотнього зв’язку

Вкажіть Ваше ім’я та електрону адресу для зворотного зв’язку.
Ми відповімо на Ваш запит протягом доби!