Починаючи з 8 січня 1992 року коли між Україною та Республікою Польща були встановлені дипломатичні відносини було започатковано і стратегічне партнерство між двома країнами.

Польща – важливий союзник нашої держави у міжнародних організаціях  та регіональних об’єднаннях. Як держава-член ЄС і НАТО, Польща послідовно підтримує євроінтеграційні та євроатлантичні устремління України, постійно акцентує увагу на необхідності збереження політики «відкритих дверей» для нових країн-учасників. 

На усіх міжнародних майданчиках Польща засуджує російську агресію проти України, займає рішучу позицію на підтримку територіальної цілісності і суверенітету України у міжнародно визнаних кордонах, відстоює звільнення політичних в’язнів Кремля та послідовно підтримує політику санкцій ЄС щодо Росії за окупацію Автономної Республіки Крим і міста Севастополь та окремих районів Донецької і Луганської областей.

Україна і Польща активно взаємодіють з питань енергетичної безпеки та диверсифікації джерел енергопостачання, кібербезпеки, військово-технічній та оборонній галузях. Підтримується тісний діалог і співпраця в культурно-гуманітарній сферах. Важливий внесок у зміцнення відносин між двома державами роблять чисельна українська громада в Польщі та польська громада в Україні.

Польща та Україна мають близькі позиції і в тому, що стосується енергетичної безпеки в Європі. Диверсифікація постачать природного газу, забезпечення транзиту російського газу територією України, відкриття європейського ринку для скрапленого газу із США – все це відповідає інтересам обох країн. Крім того, Польща й Україна активно виступали проти побудови газопроводу Північний потік-2, виходячи із його довгострокового негативного впливу на безпеку України.

Спільні зусилля щодо зміцнення енергетичної безпеки регіону, розширення можливостей постачання скрапленого газу, покращення енергоефективності – все це є пріоритетами для обох країн. 

Тому можна зробити висновок що  в Україні і Польщі достатньо спільного потенціалу задля того, щоб впливати на регіональні політичні процеси й формувати новий порядок денний у сфері безпеки.