«В неділю рано сонце сходило»
В неділю рано сонце сходило,
Сади вишневі розвеселило.
В саду вишневім цвіток біленький,
Ой народивси Хрестос маленький.
Ой чесні люди, чесна людино,
Хрестос родивси - весела днина.
Хрестос родивси - будем взнавати.
Ісусу Хресту славу давати.
Ми коліднички, чесно вважаймо,
Барточки срібні вгору здіймаймо,
Барточки срібні в руках вбертаймо,
А ноги легкі - легко ступаймо.
Скрипочка грає - Хресту співаймо,
Та й заспіваймо, гори, долини.
Шоб веселися всі полонини,
Всі полонини, широкі поля.
Широкі поля, синії моря,
Шоб веселитса рідна землиця.
Шо пустить колос жито, пшениця,
Шо пустить колос, буде пускати.
А ми будемо колідувати.
Бо колідочка - це Божі слова.
Це українська, рідная мова,
Ми коляднички, чесно вважаймо,
Вкраїнськов мовов Хресту співаймо.
А Ісус Хрестос голос почує,
Щастя, здоров'я нам подарує.
З гори нам дано на світі жити,
Треба нам, браття, цей хрест носити.
Треба нам, браття, цей хрест тримати,
Хоч ми не варті в церкву ступати.
Ці коліднички, що си зібрали,
Їх діди й мами чесно навчали,
Чесно навчали Бога взнавати,
На Різдво рано колядувати.
А Різдво рано - весела днина,
Різдвом ся тішить мала дитина,
Різдвом ся тішить, в церкву ступає,
На колідничків щей поглядає,
Бо коліднички - веселі люди,
Вони колідують, так завджи буде.
Так завжди буде, ще й Божа воля.
Пісні вростають, їх така доля,
Пісні вростають, будуть вростати,
Сива зозуля буде кувати.
Сива золуля кує весною,
Господь посвітить трави росою.
Сидять си братство в Різдво раненько,
Заколідуєм ще й веселенько,
Що си розиллє музика й лине,
Сплете віночок Хресту дівчина,
Ісусу Хресту сплете віночок
Чесна дівчина на даруночок.
Чесна дівчина вінок сплітає,
За ню Пречиста не забуває,
З гори дано їй на світі жити,
Чистим віночком голову покрити.
Ой із-за гори зійшла зірничка,
Винесли з церкви хрест колідницький,
Винесли з церкви, переступають,
Давні звичаї не покидають,
Не покидають, не буд покидати:
Позволь нам, Боже, на рік діждати,
Позволь нам, Боже, волю здобути,
Шоби цей голос ше раз почути.
