27 грудня Верховина стала центром різдвяної гуцульської традиції. Цього дня у гуцульській столиці відбулася масштабна коляда, яка об’єднала колядників з Верховинського району та увійшла в історію завдяки встановленню національного рекорду України. Подія розпочалася біля пам’ятного знаку та урочистою ходою продовжилася до Співочого поля, де зібралися учасники й гості заходу.
Хода колядників як жива традиція
Різдвяна коляда у Верховині — це не сценічна реконструкція, а жива традиція, яка передається з покоління в покоління. У ході взяли участь колядники з різних громад Верховинського району, кожен колектив — зі своїми мелодіями, текстами та характерними елементами строю.
Вулиці Верховини наповнилися звучанням коляд, трембіт, співом і різдвяними віншуваннями. Учасники несли з собою символіку Різдва, демонструючи глибоку повагу до духовної спадщини гуцулів. Подія зібрала як місцевих мешканців, так і гостей, які мали нагоду побачити справжню різдвяну атмосферу Карпат.
Маршрут коляди: від пам’ятного знаку до Співочого поля
Маршрут святкової ходи пролягав від пам’ятного знаку до Співочого поля — простору, який став фінальною точкою коляди. Саме тут відбулося кульмінаційне дійство, спільне виконання коляд та фіксація рекорду України.
Співоче поле цього дня перетворилося на місце єднання громади, де традиція звучала голосно і впевнено, а кожен учасник відчував себе частиною великої спільної справи.
Рекорд України: 188 барток у одному місці
Окремою історичною подією стало встановлення рекорду України, який було офіційно зареєстровано Реєстром національних рекордів України. У рамках коляди в одному місці зібрали 188 гуцульських барток — традиційних топірців, які здавна є символом колядника, захисника й господаря.
Бартка має глибоке символічне значення у гуцульській культурі. Вона поєднує практичність і сакральність, силу і традицію. Зібрати таку кількість барток в одному просторі — подія безпрецедентна не лише для Верховини, а й для всієї України.
Верховина — край, де коляда живе
Коляда 27 грудня стала ще одним доказом того, що Верховина — це край, де серце ЙОкає, а традиція має голос. Подія об’єднала покоління, громади та різні села Верховинського району навколо спільної цінності — збереження гуцульської ідентичності.
Цей день увійде в сучасну історію Верховини як приклад того, як локальна традиція може стати подією національного масштабу.
