Дорога м’яко і повільно шелестить під колесами машини, наближаючи нас до кінцевої мети подорожі – Дземброні. Іноді цей шелест змінюється жорстким камінням і тоді машина стрибає, як на американських гірках. Треба бути дуже обережним і уважним.
Подорож до Дземброні – окремий фан. Гірська дорога затиснута, з одного боку кам’яними виступами, з іншого – гірською річкою. Ми піднімаємося вгору, намагаючись оминути великі камені, що стирчать посеред дороги, і зразу ниряємо вниз, повторюючи рельєф. Іноді дорога настільки вузька, що весь час не відпускає думка: що робити, якщо буде зустрічна машина. Тому викликає захоплення, коли повз нашу машину проноситься місцева, для якої, здається, що немає ні каменів, ні виступів, ні крутих поворотів. Но то – місцеві. І тільки згодом до нас приходить розуміння: всі ці перешкоди природа і люди придумали для того, щоб уберегти Дземброню від випадкових та небажаних відвідувачів. Залишаючи виключно тих, хто свідомо йде на ці випробування.
Ви запитаєте: так заради чого все це? Поділяю туристів на дві великі групи. Перші шукають затишку, спокою та комфорту. Другі – прагнуть відчути автентичність та атмосферу краю, спробувати його на дотик і смак. Дземброня саме те місце де кожен має шанс це відчути та спробувати. Відірвана від благ цивілізації Дземброня через століття зберігає те, що вважають справжніми Карпатами. Саме за натхненням сюди приїжджали Леся Українка та Василь Стефаник. Місцеві наполегливо стверджують, що ці місця надихнули Сергія Параджанова на «Тіні забутих предків». Хоча сам шедевр він знімав вже у Криворівні та Верховині. Так це чи ні, не знаю. Але вірю, що саме так і було. Від цих місць віє чимось природнім і диким. Тут можна подивитися старовинні традиції та обряди. Скоштувати справжню їжу, яку гуцули готували сто і двісті років тому. Єдине, чого вам не покажуть – ритуал жертво приношення. Хоча, хто знає, можливо просто треба знати з ким домовитися…
Дземброня відправна точка для багатьох туристичних маршрутів. Звідси починається шлях до Дзембронських водоспадів, Вухатого каменю та обсерваторії на горі Піп-Іван, вершини Смотрич. Одні маршрути пройдуть і початківці, інші – потребують досвіду та навичок. Для успішного подолання других, можливо, і знадобляться жертво приношення.
А ще Дземброня – справжній рай для тих, хто фотографує. Звідси відкриваються мальовничі види на Чорногірський масив. «Гори димлять» - чули? У Дземброні це можна і побачити. До речі, знаєте чому гори димлять? Тому, що … Але краще дізнатися про це у самій Дземброні. Тут погода змінюється кілька разів протягом дня. Ви можете почати день спостерігаючи туман, обід зустріти під лагідним карпатським сонцем, а ввечері спостерігати зливу і блискавки. І нехай вас не лякають дороги, що розкисли під зливою. Зате повітря після зливи стане прозорим і легким, насиченим озоном.
І про гуцулів. Старовинний народ, що зберіг через віки свої традиції, звички і мову. Не лякайтеся, якщо у розмові з ними ви… нічого не зрозумієте. Коли гуцул, з яким ви спілкуєтесь, відчує до вас довіру, він перейде на більш звичну для співрозмовника українську. Як кажуть самі гуцули, їх мова – це мова предків, яка органічно доповнилася мовами інших народів. Іноді, дуже загадкових народів. А коли ви ще й налаштуєте своє вухо до їх мови, то відчуєте справжнє задоволення від її мелодійності. І готові будете слухати її годинами, мало що розуміючи, але не наважуючись перебити, щоб не перервати задоволення. А ще у гуцулів є таємна мова - трембіти. Як зараз вони шуткують – гуцульський мобільний телефон. Голос якого лунає полонинами, гірськими вершинами та перевалами. Як і сотні років тому, місцеві сповіщають один одного трембітами про радість і горе.
Зголодніли? У Дземброні вас чекають: бринза і бриндзя, банош, гуцульський борщ із білим буряком, сири гурда і будз, гуцульські голубці з кукурудзяною крупою, юшка з білими грибами… Стоп, не буду над вами знущатися. Треба їхати і куштувати.
Дорога м’яко і повільно шелестить під колесами машини. Віддаляючи нас від дивовижної Дземброні. Карпатського загубленого раю. Місця, де можна відчути на дотик і смак справжню карпатську автентичність.
